Черепахи гальмують будівництво найбільшої сонячної електростанції

Черепахи гальмують будівництво найбільшої сонячної електростанції

Будівництво найбільшого в світі комплексу сонячних установок було призупинено через пустельних черепах, чисельність яких швидко скорочується під натиском цивілізації. На щастя і для промисловців і для тварин, швидко знайшлося рішення, як поєднати будівництво енергетичного колоса із захистом природи.

10 червня 2011 року американська компанія BrightSource, яка створює найбільшу в світі систему сонячних електростанцій в Айвенпасі (Ivanpah Solar Electric Generating System - ISEGS), оголосила про запуск на місці будівництва природоохоронної програми Head-Start.

Але перш ніж розповісти про програму, потрібно пояснити, як один з найцікавіших енергетичних проектів сучасності потривожив нещасних плазунів, і взагалі - про які станції йде мова.

Новий каліфорнійський комплекс повинен включати в себе три установки типу «сонячна вежа» (Solar power tower) з сумарною піковою потужністю в 392 МВт (це «сонячний» рекорд). Їх зведення має завершитися в 2013 році. Після запуску всіх трьох станцій-сестер система буде виробляти енергію, якої достатньо для живлення 140 000 каліфорнійських будинків.

Проект ISEGS повинен допомогти Каліфорнії досягти поставленої раніше мети - до 2020 року не менше третини всієї споживаної штатом електроенергії вироблятиметься з відновлювальних джерел. Зрозуміло, що в такому сонячному штаті значну частину «зеленої енергії» можна отримувати саме від сонячних променів.

В якості підрядників BrightSource залучила до свого проекту декілька промислових, будівельних та енергетичних компаній. Це дійсно великий комплекс. Хоча сонячні башти в ряді країн вже працюють і постачають електрику в мережу, на такий масштаб з системами даного типу ще ніхто не замахувався.

Про грандіозний проект компанія BrightSource оголосила ще в 2009 році. Офіційний старт будівництву комплексу ISEGS був даний в жовтні 2010-го.

Зараз на місці майбутньої станції працюють 500 робітників та ще 150 спостерігачів і контролерів від різних організацій. З цього числа левову частку (близько сотні) складають... біологи. Вони шукають черепах.

Вся справа в тому, що містечко Айвенпах (Ivanpah) - це частина пустелі Мохаве. А її облюбували черепахи, які знаходяться під загрозою вимирання і захищаються американським законом.

Захисники природи були схвильовані тим, що під час будівництва ці черепахи можуть постраждати. У природному середовищі менш ніж 10% молодих пустельних черепах доживають до п'яти років через хижаків (воронів, лисиць і койотів), а також через посухи та хвороби. Так мало їм цих бід - бульдозери, грейдери й вантажівки навряд чи ощасливили рептилій.

Примітно, що сама компанія-розробник, не чекаючи громів і блискавок з боку влади, всерйоз перейнялася проблемою.

Наприклад, початковий план передбачав встановлення більшого числа геліостатів і сонячних веж і потужність всього комплексу планувалася солідніша - 440 МВт. Саме через зникаючих черепах проект трохи урізали. Але на цьому історія з плазунами не закінчилася.

У січні 2011 року стало зрозуміло, що черепах на місці зведення станції більше, ніж передбачали первинні прогнози. Компанія звернулася до урядових установ з проханням переглянути біологічну оцінку проекту, а в квітні навіть пригальмувала хід робіт на ділянці.

І ось тепер прийнятий план, який не просто мінімізує шкоду для черепах, але також дає тваринам шанс залишитися у виграші.

У першу чергу всіх учасників гігантського будівництва попросили бути дуже уважними. Джон Вулард (John Woolard), президент BrightSource, говорить про це так: «Кожен працівник в районі будівництва знає, що у нього два найвищих пріоритети - безпека людей і захист пустельних черепах». Але такий пасивний захист був би напівзаходом. Промисловці і біологи вирішили діяти активно.

В околицях станції вони почали зводити загін для черепах, вибираючи найбільш сприятливі ділянки в плані рослинності, рельєфу і стану ґрунту. Велика група фахівців постійно обходить район і вишукує вагітних черепах (було знайдено вже 23 особини).

Як тільки черепахи-мами відкладуть яйця, останні будуть перенесені в інше місце, яке підходить для інкубації. На відміну від ряду родичів пустельні гофери не піклуються про кладки і навіть можуть випадково їх пошкодити.

Приблизно через 90 днів з яєць повинні будуть з'явитись нові черепашки, їх біологи помістять в окремі загони, захищені парканами і сітками від хижаків. Паркани будуть навіть занурені в товщу ґрунту, щоб запобігти проникненню риючих тварин.

Черепах будуть годувати і поїти, щоденно оглядати. І як тільки вони досить зміцніють, їх випустять в пустелю. Таким чином, потривожені будівництвом плазуни зможуть наростити свою чисельність навіть більше, ніж якби черепахи були залишені напризволяще.

На закінчення варто додати пару слів про економіку. Поки що сонячні електростанції виглядають невигідно в порівнянні з класичними конкурентами. Але тут багато що залежить від обсягів. Комплекс майже на 400 мегават потужності - це серйозна заявка на лідерство у цій сфері.

Відомо, що партнери по проекту протягом трьох років інвестують в нього сотні мільйонів доларів. Це інженерні роботи, обладнання та інше. Сотні мільйонів підуть на зарплату робітникам (до 2013 року), на піку будівництва їх число, до речі, досягне тисячі осіб.

Ще сотні мільйонів потраплять в кишеню постійним службовцям цієї станції (за весь термін її роботи), а їх число, до речі, складе 86 осіб. Плюс сотні мільйонів за весь час номінальної роботи комплексу підуть на податки до місцевого та державного бюджетів. Сумарні витрати на все про все складуть більше двох мільярдів.

Чимало. Але при цьому потрібно врахувати, що розрахунковий термін служби системи ISEGS - 30 років, протягом яких дзеркальні поля будуть поставляти в мережу електрику «з нічого», без вихлопу шкідливих речовин або парникових газів. За оцінками річний виробіток енергії цим комплексом, до речі, перевищує тисячу гігават-годин.

X

Вхід

Завантажую...