Дванадцять знімків «різдвяного» планктону

Дванадцять знімків «різдвяного» планктону

Доктор Річард Кірбі (Dr. Richard Kirby), співробітник Королівського дослідницького центру при Університеті Плімута, напередодні Різдва озброївся святковим настроєм і окинув свіжим поглядом свою велику колекцію зображень планктону (д-р Кірбі - автор книги «Ocean Drifters: A Secret World Beneath the Waves», в якій можна побачити мікроскопічних морських істот, які мешкають біля Британських островів). Так з'явилась збірка яскравих фото, об'єднаних загальною назвою «Дванадцять знімків різдвяного планктону».

1. Морський ангел

Морські ангели (лат. Clione limacina) являються черевоногими молюсками з родини кліонових, які мешкають в північних широтах на глибині до трьохсот п'ятдесяти метрів. У великих кількостях морських ангелів можна спостерігати біля узбережжя Північної Європи. Їх напівпрозорі «крила», завдяки яким вони отримали свою ангельську назву, - не що інше, як видозмінені кінцівки. З їх допомогою морські ангели пересуваються і захоплюють здобич.

Морські ангели - хижаки, які полюють на крилоногих молюсків, що відносяться до роду лімацін (лат. Limacina). Лімаціни, відомі також як «морські чорти» чи «морські метелики» - єдина їжа морських ангелів. Свою жертву морський ангел витягує з мушлі за допомогою хітинових гачків і заковтує цілком.

Морські ангели, які мешкають в холодних і помірних водах, значно відрізняються в розмірах: північні різновиди виростають у довжину до 80 міліметрів, тоді як довжина їх більш південних побратимів не перевищує 12 міліметрів. Ще одна дивна властивість морських ангелів - вміння виживати без їжі протягом року. За цей період вимушеного голодування молюск втрачає приблизно половину своєї довжини.

2. Личинка семипроменевої морської зірки

Семипроменева морська зірка (лат. Luidia ciliaris) - мешканка східної частини Атлантичного океану і Середземного моря. Незважаючи на свої відносно великі розміри (деякі зірки виростають до сорока сантиметрів по діагоналі), це досить тендітна істота, яка легко втрачає свої щупальця. Щоправда, вони згодом відновлюються.

Сезон розмноження у семипроменевих морських зірок починається на початку літа, коли самка викидає у воду мільйони яєць, стимулюючи виділення сперми у самців. Приблизно через чотири дні після запліднення зигота перетворюється в личинку, яка складає єдине ціле з планктоном. Після декількох линьок у личинки з'являються сім прозорих променів, які чітко видно на фото. Прозора частина - тіло личинки, жовта - молода морська зірка, яка разом зі щупальцями відділяється від прозорої частини, опускається на дно і поступово перетворюється на дорослу особину.

3. Шапка Санта Клауса або личинка актинії

Ця личинка поки ще мало схожа на прекрасні морські квіти, як часто називають актинії. Однак мине час, і вона набуде своєї унікальної форми, а поки її цілком можна прийняти за ковпак Санта Клауса.

«Щоб зрозуміти, яку важливу роль відіграє планктон в екології нашої планети, досить згадати, що половина світового фотосинтезу відбувається на поверхні морів і океанів: вуглекислий газ поглинається з атмосфери, розчиняється у воді, після чого вивільняється кисень», - зазначає доктор Кірбі.

4. Томоптериди

Це витончене чорно-біле «деревце» насправді - перевернутий представник родини томоптерид (лат. Tomopteridae) класу багатощетинкові черви. Ці прозорі тварини, які живуть в поверхневих водах всієї земної кулі, пересуваються в товщі води за допомогою поступальних рухів щупалець, що нагадують змахи крил.

Недарма їх латинська назва звучить як «обрізані крила». Потривожені томоптериди випромінюють сяючі іскри, а один з видів, Tomopteris nisseni, є однією з небагатьох морських істот, наділених біолюмінесценцією жовтого кольору.

5. Офіури

Офіури (лат. Ophiuroidea) або змієхвостки - найближчі родичі морських зірок, що живуть на глибині до восьми тисяч метрів і у великих кількостях населяють коралові рифи. Форма личинок офіур, зображених на фото, підкреслює їх спорідненість з морськими зірками. Однак, як тільки ці маленькі зірочки опустяться на морське дно і стануть дорослими, їх зовнішній вигляд суттєво зміниться.

Навколо центрального диска виростуть довгі (іноді до 60 сантиметрів) промені, або руки. Зазвичай таких променів п'ять, рідше зустрічаються офіури з десятьма руками. Як і їхні родичі морські зірки, офіури здатні відрощувати втрачені промені, однак якщо позбавити тварину всіх рук, вона загине. Руки деяких змієхвосток гілкуються, і, збираючись у великі зграї, такі офіури представляють собою щось на зразок живого килима з щупалець. Цей килим прекрасно підходить для лову дрібних ракоподібних, медуз і мальків риб, якими харчуються офіури.

6. Доліоліди

Доліоліди (лат. Doliolida) - маленькі морські тварини розміром не більше двох-трьох сантиметрів, які населяють тропічні води морів і океанів. Зовні доліоліди нагадують бочку. Подібність підсилюють вісім або дев'ять круглих перетяжок з м'язової тканини, схожих на обручі для діжок.

По краях тулуба доліоліди розташовані два широких сифона, що служать для фільтрації води і пересування. Пропускаючи крізь себе струмінь води, доліоліда отримує не тільки підвішену у воді їжу, але й імпульс, який підштовхує її вперед. Життєвий цикл доліолід організований досить складно - безстатеві і статеві покоління змінюють одне одного, і у кожного з них є певні функції. Одні добувають їжу, інші роблять потомство, треті забезпечують колонію житлом.

7. Діатомові водорості

Діатомеї або діатомові водорості (лат. Diatom) являють собою найбільш поширений тип фітопланктону і є джерелом однієї четвертої всіх органічних речовин, що є на планеті. Вони також виробляють близько половини всього кисню, який утворюється на поверхні світового океану в процесі фотосинтезу.

Кожна діатомея вкрита унікальною твердою оболонкою, що складається з кремнезему. Ці своєрідні панцирі відрізняються великою різноманітністю форм: вони бувають у вигляді кілець, ниток, віял, ламаних ліній, спіралей, зірок і т.д. і складаються з двох частин, зазвичай асиметричних, з'єднаних так званим «пояском». У процесі поділу діатомової водорості ці частини розходяться, і між ними утворюються нові.

8. Радіолярії

Радіолярії (лат. Radiolaria) - найпростіші одноклітинні мікроорганізми, що населяють теплі води морів і океанів. Розрізняють радіолярій за формою мінерального кістяка, що складається з десяти чи двадцяти променів, які пронизують пластини центральної капсули.

Скелет і промені радіолярій складаються з целестину - мінералу біло-блакитного кольору. Золотистий колір радіолярії надає дрібний фітопланктон, який накопичується всередині клітин. Коли радіолярії відмирають, вони утворюють пласти осадових порід, що містять кремінь, наприклад, яшми або кварцу.

9. Семипроменева морська зірка

Ця молода особина семипроменевої морської зірки (лат. Luidia ciliaris), що схожа на сніжинку, тільки стала на шлях перетворення в дорослу зірку, покинувши тіло личинки.

Опустившись на океанське дно, за кілька місяців вона відростить промені довжиною до шістдесяти сантиметрів і зможе вільно пересуватися в пошуках їжі. А поки, щоб зловити морського їжака або двостулкового молюска, їй доводиться закопуватися в мул або пісок, підстерігаючи свою жертву в засідці.

10. Гаптофітові водорості

Гаптофітові водорості (лат. Haptophyceae) - дрібні одноклітинні організми, що живуть у морській воді і беруть участь в процесах утворення сірки та вуглецю.

Один з різновидів гаптофітів, Phaeocystisglobosa, оточена желеподібною речовиною і утворює наповнені фітопланктоном драглисті кулі, які, гинучи, утворюють піну на поверхні води. Ця піна, яка складається з безлічі відмерлих водоростей завдовжки всього кілька мікронів, потім викидається на берег.

11. Трахімедузи

Ці тендітні куполоподібні медузи, які відносяться до ряду трахімедуз (лат. Trachymedusae), грають важливу роль в харчовому ланцюжку океанської біосистеми.

Один з різновидів трахімедуз, зображений на фото, Aglantha digitale, являє собою напівпрозорий купол з вісьмома радіальними каналами, кожен з яких заповнений статевими залозами. До нижньої частини купола кріпляться понад вісімдесят невеликих щупалець, які беруть участь в русі медузи.

12. Зліва направо: личинка краба-павука, ангулярний краб, краб Thia scutellata

Краб-павук (лат. Maja squinado), ангулярний краб (лат. Goneplax rhomboides), краб Thia scutellata - не лише представники інфраряду крабів, що мають кумедний вигляд, але і важлива частина життя морів і океанів. Вони служать їжею для багатьох добре знайомих нам морських тварин, які мешкають у водоймах усієї земної кулі.

***

«Фітопланктон є основою харчового ланцюжка всіх морів і океанів. Безліч організмів, таких як краби, мідії, різні ракоподібні, які живуть на морському дні, залежать від фітопланктону. Він служить для них не лише їжею і зручним місцем для відтворення собі подібних, а й засобом для переміщення личинок по всьому світовому океану. Роль фітопланктону в житті планети важко переоцінити - без нього не було б риби в морях і океанах, і навіть життя найбільших ссавців у світі, синіх китів, залежить від цих невеликих істот», - так підсумував різдвяну збірку зображень планктону її автор, доктор Річард Кірбі.

X

Вхід

Завантажую...