Урбанізація може скоротити викиди парникових газів

Урбанізація може скоротити викиди парникових газів

Міста являються одним з основних джерел викидів шкідливих речовин в атмосферу. Зважаючи на те, як стрімко сьогодні відбувається процес урбанізації, цей факт важко назвати втішним. Важко, але можливо: «низьковуглецеве» містобудівне проектування перетворює екологічні недоліки міст на переваги.

Міста, спроектовані для скорочення викидів парникових газів, включають: обмеження руху автомобілів та заохочення пішої ходьби, їзди на велосипеді та громадському транспорті; підвищення енергоефективності будівель в розрахунку на одну людину; зменшення площі землі, яка використовується на одну людину, задля збереження лісових масивів та інших зелених зон.

Транспорт

Як показують дослідження, густонаселені міста мають менше споживання енергії транспортними засобами — внаслідок меншої залежності жителів цих міст від подорожей на автомобілі. Щільно населені міста з багатофункціональними кварталами доступніші пішоходам. Швидкий доступ до товарів і послуг означає більше переміщень в межах пішої досяжності. В порівнянні з розкидистими містами, густонаселені міста легше забезпечити якісним громадським транспортом. Розкидисті міста займають велику площу, що збільшує вартість забезпечення всеосяжного транспортного сполучення на одну людину.

Будівлі

В розрахунку на одну людину викиди, пов'язані зі спорудженням та експлуатацією будівель, в густонаселених містах, як правило, нижчі. Причиною цьому являється жорстка конкуренція за простір. Через великий попит житлові будинки та підприємства стають меншими, що зменшує потреби обігріву, кондиціювання та освітлення на одну людину. До речі, для підтримки високої якості життя, густонаселені міста повинні передбачати наявність відкритих площ та озеленених територій, щоб компенсувати менший простір внутрішніх приміщень.

Земля

Компактні міста знижують «бетонний слід» людства. Вони залишають більше місця для дикої природи та агрокультури, які депонують вуглець, поглинаючи та зберігаючи в ґрунті та рослинності, в значно більших кількостях, ніж будівлі чи дороги.

Як приклад, прототипом «низьковуглецевого» міста являється Нью-Йорк, викиди парникових газів на душу населення в якому приблизно на дві третини нижчі за середній показник по США.

На наведеній вище діаграмі порівнюються викиди міст і країн, до яких ці міста належать. Порядок міст відповідає загальнодержавним викидам парникових газів на душу населення. Як видно, доволі часто викиди на одну людину в містах менші за середні державні показники.

Роль, яку міста можуть зіграти в зниженні шкідливих викидів, очевидна в багатьох розвинених країнах, хоча як показує американське місто Денвер, міста не являються панацеєю. Викиди Денвера майже настільки ж високі, як і середні по США. Це пояснюється тим, що Денвер більш розкидистий в порівнянні з Нью-Йорком. Густота населення міста Нью-Йорк складає 10 350 жителів на квадратний кілометр, це в 6,6 разів більше за густоту населення Денвера — 1558 жителів на квадратний кілометр. Як наслідок, пов'язані з транспортом викиди парникових газів в Денвері більш ніж в чотири рази більші, ніж у Нью-Йорку.

Міста країн, що розвиваються, представлені на діаграмі, не мають нижчого рівня викидів на людину в порівнянні з середніми показниками по цим країнам. Це спричинене тим, що середній дохід у великих містах в країнах, що розвиваються, значно вищий за середні державні показники. Чим вищі рівні доходів та споживання, тим більші викиди. Натомість, в розвинених країнах різниця між рівнями міських доходів і середніх по країні набагато менша.

Дані діаграми враховують викиди, зумовлені споживанням енергії. Викиди міст включають викиди від безпосереднього спалювання палива — зокрема малими пересувними (такими як автомобілі) і промисловими джерелами викидів, — а також розрахункові викиди, пов'язані зі споживанням електроенергії, як місцевого виробництва, так і імпортованої. Все, що виходить за межі міста, в тому числі сільськогосподарські та промислові викиди, не враховувалось. Для багатьох міст, таких як Нью-Йорк, ці інші викиди, пов'язані з імпортом промислових товарів, можуть бути відносно великими. І хоча Нью-Йорк, здавалось би, має низькі викиди вуглекислого газу, які складаються з транспортних та житлових викидів на людину, питання привозних товарів ускладнює картину.

Нещодавно було випущено спеціальний протокол для підрахунку міських викидів. Наразі він перевіряється і уточнюється в 33 містах. Попередня версія ще не повною мірою враховує «привозні викиди», але наступний протокол, який планується до випуску у 2014 році, повинен представити більш повні дані.

Проте, навіть не маючи в розпорядженні вичерпних даних, аналітики вважають, що «низьковуглецеві» міста допомагають знизити споживання енергії будівництвом і транспортом, а також зберегти зелені, неосвоєні землі, тим самим зменшуючи вуглецевий слід своїх жителів. Враховуючи високі темпи урбанізації в Китаї та інших країнах, що розвиваються, саме час їм подумати про те, щоб почати будувати еко-міста.

X

Вхід

Завантажую...