Захищати або заробляти? Попелюшки тваринного світу

Захищати або заробляти? Попелюшки тваринного світу

Люди настільки егоїстичні створіння, що наші стандарти краси і привабливості поширюються і на інші види. Нам подобаються великі ссавці з фронтальним розташуванням очей, як у нас, людей. І ці критерії проявляються, коли ми приймаємо рішення пожертвувати певну суму на охорону навколишнього середовища. Природоохоронні організації зазвичай фокусують свою увагу на великих харизматичних тваринах (так званих флагманських видах), таких як мешканці Арктики, тигри, слони або шимпанзе, надаючи їм більшу частину фінансової підтримки, незалежно від положення тварин в списку видів, яким загрожує зникнення.

«Становище схоже на те, коли хвіст крутить собакою», – вважає Роберт Сміт (Robert Smith), біолог Даррелівського інституту охорони природи і екології при Університеті Кента. «Деякі організації надають перевагу проектам, які простіше всього фінансувати, а не тим, що важливі для охорони природи».

Гвінейський колобус

У статті, нещодавно опублікованій в журналі Conservation Letters, доктор Сміт і його колеги визначили ці переваги на основі аналізу 59 флагманських кампаній, розгорнутих в Інтернеті неурядовими організаціями. Вчені виявили, що тільки 80 з 1098 потребуючих захисту видів представлені на сайтах, переважно серед них великі хижаки або примати з фронтальним розташуванням очей.

При аналізі статей видатків з'ясувалось, що 61% коштів витрачається на збереження самого виду, а не його ареалу. Лише 2,2% видатків спрямовані на використання флагманських видів як засобу залучення суспільного інтересу до екосистем тварин в цілому. Також з'ясовано, що тварини, які найбільше потребують захисту і відносяться до зникаючих видів, з'являються на сайтах не частіше, ніж представники видів, визнаних всього лише уразливими.

Західні спонсори надають перевагу левам та слонам, тваринам, які часто мешкають в місцях з низьким рівнем біологічного різноманіття. У той же час гирла річок, луги та деякі ліси являються будинком для дуже важливих видів, на жаль, не настільки харизматичних, щоб стати флагманськими. «Існує проблема вибору між тим, наскільки важливий вид для захисту природи, і тим, наскільки легко знайти для цього кошти», – вважає Роберт Сміт.

Карликовий єнот

Як же привернути увагу до істот, чия зовнішність не викликає ні симпатії, ні захоплення, але які балансують на межі вимирання? Для цих тварин дослідники пропонують створити особливу категорію: види Попелюшки. Як і Попелюшка, яка трудилась в безвісності, поки принц не розгледів її немов необроблений алмаз, так і ці види не менш естетично привабливі, але до цих пір їх ніхто не помічає – пишуть вчені в Conservation Letters.

Ґрунтуючись на системі балів, розробленій на основі особливостей флагманських видів, дослідники ідентифікували 183 видів приматів, хижаків та інших великих ссавців, які можна занести в категорію Попелюшки. З цього списку вони виділили п'ять видів, яким найбільшою мірою загрожує повне зникнення: талаудський ведмежий кускус (Ailurops melanotis), гвінейський колобус (Procolobus pennantii), філіппінський буйвіл (Bubalus mindorensis), африканський дикий осел (Equus africanus) і карликовий єнот (Procyon pygmaeus).

Вчені вважають, що за наявності помірних інвестицій в дослідження, ці п'ять маловивчених видів можуть стати новими флагманами, хоча і навряд чи зможуть колись зібрати стільки грошей, як тигри або панди.

X

Вхід

Завантажую...