Земля України приростає… у дельті Дунаю

Земля України приростає… у дельті Дунаю
У дельті Дунаю

Протягом багатьох років ми спостерігаємо втрати земельних ресурсів нашої країни внаслідок водної та вітрової ерозії, відкритих розробок природних копалин (тобто створення величезних кар’єрів). Значні площі родючих земель перетворені у сміттєзвалища або зайняті будівлями чи вкриті асфальтом та бетоном. Й лише у дельтах великих річок земельні ресурси частково приростали за рахунок акумуляції в них річкових наносів, освоєння їх біотою, формування так званих «ветлендів» з багатою флорою і фауною.

Рис. 1. Дельта Дунаю (знімок Ландсат-5)

Однак цей процес суттєво послабився уже з другої половини минулого століття, коли річки почали перекривати дамбами, створювати величезні водосховища, акумулювати в них як воду річок, так і накопичувати річкові наноси. Така доля не обминула й наші головні річки — Дніпро, Дністер, а також велику транскордонну річку Дунай, частина дельти якої належить Україні. В таких умовах приріст водно-болотних угідь («ветлендів») у дельтах Дніпра та Дністра, які формуються у великих лиманах, уповільнився. Проте суперечлива ситуація складається у дельті Дунаю, яку омивають води Чорного моря. Ця величезна дельта утворюється трьома руслами, з яких найбільше північне Кілійське русло формує українську частину дельти, а центральне Сулинське і південне Георгіївське — румунську частину (рис. 1).

Рис. 2. Українська частина дельти Дунаю (знімок Сентінел-2, 2020 рік)

В минулому більша частина стоку води й наносів у Дунаї надходила саме в Кілійське русло, тобто в українську частину дельти. Відповідно й приріст площі Кілійської частини дельти був найбільшим. В останні десятиліття частина стоку ріки по Кілійському руслу поступово зменшується через особливості використання водних ресурсів та навіть спорудження румунською стороною спеціальної кам’яної шпори у вершині дельти для перерозподілу стоку на користь Румунії. Але наші польові дослідження у 2013 році (Стародубцев В.М., Струк В.С. «Дельта Дунаю: погляд з космосу», Київ, 2013) показали, що позитивна тенденція зберігається. А аналіз космічних знімків у 2020 році підтвердив, що на сьогодні приріст земельних ресурсів в українській частині дельти продовжується. У той же час в південно-східній частині румунської частини дельти переважають ерозійні процеси й зменшення площі «ветлендів».

Рис. 3. «Нова земля» в гирлі Кілійського русла

Підрахунок площ на ключових ділянках української частини дельти Дунаю показав, що за період 1975—2020 рр. в районі устя Кілійського русла приріст водно-болотних угідь склав 1448 га завдяки акумуляції наносів і розвитку гідрофітної та гігрофітної рослинності, а також формування острова «Нова земля» на межі з Румунією (рис. 3). Дещо менше (1037 га) сформувалося нових земель в районі русла Бистре (рис. 4), де систематично відбувається поглиблення русла для проходу українських суден в Дунай. Та 797 га «ветлендів» утворилось на півночі дельти, де «Солоний кут» поступово перетворюється в ізольоване озеро, а на узбережжі акумулюються наноси піску й ракушок (рис. 5). У перспективі планується оцінити сумарний приріст земель в українській частині дельти й перспективи їх використання. Й активну участь у таких дослідженнях мають прийняти науковці й студенти НУБіП України.

Рис. 4. Приріст земель у гирлі Бистре
Рис. 5. Приріст земель на півночі української частини дельти Дунаю

Стародубцев В.М., професор, Ладика М.М. доцент, НУБіП України

X

Вхід

Завантажую...