Обізнаність щодо інвазійного статусу рослини впливає на її естетичне сприйняття

Обізнаність щодо інвазійного статусу рослини впливає на її естетичне сприйняття
Акація срібляста (Acacia dealbata) — один з найпоширеніших інвазійних видів на території Португалії

Успішна боротьба з інвазійними видами неможлива без підтримки суспільства. Але як її забезпечити? Португальські дослідники за допомогою онлайн-опитувань спробували з'ясувати, як пов'язані рівень знань про інвазійні види і ставлення до них. Виявилось, що обізнаність щодо інвазійного статусу виду пов'язана зі сприйняттям його краси: респонденти, які знали, що даний вид інвазійний, рідше вважали його красивим. Думка про те, чи слід підтримувати або скорочувати популяції виду, більшою мірою залежить від знання про його інвазійний статус, і меншою мірою — від особистих симпатій і вподобань респондентів.

В сучасному глобалізованому світі чужорідні види стали звичним явищем. Багато рослин вирощують далеко від їх природних ареалів — як для отримання їжі чи корисних речовин, так і з декоративною метою. Іноді такі види «втікають» з культури і починають безконтрольно розмножуватись на нових територіях (рослинами тут справа, звісно, не обмежується: привізні тварини теж можуть у такий спосіб освоювати нові ареали). Види, які активно поширюються за межами свого природного ареалу, завдаючи економічної або екологічної шкоди, називають інвазійними (або інвазивними). Інвазійні види можуть бути занесені в нові для себе екосистеми як в ході умисного введення, так і випадково (наприклад, з насінням культурних рослин, з баластними водами або навіть на підошві взуття).

Інвазійні види — це вагома екологічна проблема, оскільки в ході свого активного поширення вони можуть витісняти місцеві види або змінювати їх оселища, призводити до перебудов екосистем і скорочення біорізноманіття. Деякі інвазійні види можуть завдавати шкоди здоров'ю людини або економічних збитків. Досить згадати борщівник Сосновського, сік якого залишає серйозні фотохімічні опіки, амброзію полинолисту, яка викликає сильні полінози, або жабу-ага, поширення якої в Австралії призвело до значного скорочення чисельності багатьох місцевих видів тварин.

Ефективність боротьби з інвазійними видами сильно залежить від підтримки суспільства. З одного боку, люди можуть несвідомо вносити і поширювати інвазійні види, висаджуючи декоративні рослини або випускаючи заморських домашніх тварин у природу. З іншого боку, відповідальні громадяни можуть зробити ключовий внесок у своєчасне виявлення інвазійних видів і запобігання їх поширенню. Звичайно, велику роль при цьому відіграє екологічна просвіта громадян, інформування про інвазійні види і їх вплив на екосистему, а також про екологічні способи боротьби з небажаними вселенцями.

При всьому сказаному від інвазійних видів може бути і деяка користь, причому люди, не знайомі з проблемою біологічних інвазій, часто бачать в них лише позитивні сторони. Дійсно, деяких «прибульців» можна розглядати як красиві декоративні рослини, хороші медоноси (ними, наприклад, є борщівник Сосновського і золотушник гігантський (Solidago gigantea)), плодові культури (ірга вільхолиста (Amelanchier alnifolia) і глід одноматочковий (Crataegus monogyna)) або як лікарські рослини (аїр звичайний (Acorus calamus)). Деякі інвазійні види використовуються як швидко відновлювані зелені насадження або для рекультивації земель (акація срібляста (Acacia dealbata)). Ці корисні якості інвазійних видів неспівставні зі шкодою, яку вони здатні завдати.

З метою обліку та інформування було створено кілька десятків різних баз даних інвазійних видів та інформаційних порталів на глобальному, регіональних і національних рівнях. Наприклад, групою фахівців з інвазійних видів Міжнародного союзу охорони природи була створена Всесвітня база даних інвазійних видів (Global Invasive Species Database), а Всесвітня програма по боротьбі з інвазійними видами (The Global Invasive Species Program) служить інформаційною платформою для збору даних про чужорідних тварин і рослин. В Європі був здійснений проект DAISIE, підсумком якого стало створення однієї з найповніших баз даних про чужорідні види, що нараховує більше 12 000 записів.

Зараз складно уявити інформування суспільства про будь-яку значущу проблему інакше, ніж через інтернет. Повноцінний портал, присвячений негативним наслідкам внесення інвазійних видів, повинен містити наочні фото- і відеоматеріали, карти поширення, узагальнену інформацію про інвазійні види і про способи боротьби з ними. Створення та підтримка такого інтернет-ресурсу в актуальному стані — дуже трудомістке завдання. Виникають закономірні питання: а чи є в цьому сенс, чи краще направити сили і ресурси безпосередньо на боротьбу, а не на просвітництво широкого загалу про необхідність боротьби? Чи досягають інформаційні сайти для інформування громадськості про інвазійні види своїх цілей?

Цими питаннями задались португальські дослідники. За допомогою опитувань вони з'ясовували: ступінь обізнаності та ставлення португальців до інвазійних рослин; чи дійсно наявність освіти в екологічних (біологія, екологія, науки про навколишнє середовище, лісівництво) і суміжних областях впливає на поінформованість респондентів про проблему біологічних інвазій; чи впливає знайомство респондентів з проектом «Інвазійні рослини в Португалії» (invasoras.pt) на обізнаність і ставлення до інвазійних видів. (Це один з ключових проектів по інвазійним рослинам в Португалії, який був реалізований по всій країні кілька років тому з метою підвищення обізнаності громадськості про інвазійні рослини.)

Опитування проводилось онлайн з 20 лютого по 3 квітня 2017 року (якраз під час цвітіння акації сріблястої (Acacia dealbata) — одного з найпоширеніших інвазійних видів на території Португалії) через соціальні мережі та поштові розсилки.

Всі питання анкети можна розділити на чотири блоки. Перший блок включав питання про соціально-демографічний статус, професію і кваліфікацію респондента, наявність професійної освіти в галузі екології, біології чи охорони природи (далі називатимемо це «екологічною» освітою) та участь у будь-якій екологічній організації. Другий і третій блоки були присвячені біорізноманіттю та інвазійним рослинам. Вони містили питання на знання цих понять і наслідків внесення інвазійних видів.

Для четвертого блоку питань автори відібрали три місцеві види (падуб гостролистий (Ilex aquifolium), дуб черешчатий (Quercus robur), улекс європейський (Ulex europaeus)) і два інвазійні (квасениця козяча (Oxalis pes-caprae) і акація срібляста). Респондентам показували зображення кожної з цих п'яти рослин і просили назвати, що це за вид, а також запитували про його інвазійний статус і сприйняття (подобається чи не подобається, вважає або не вважає красивим). Також вчені дізнавались думку респондентів про те, чи слід збільшувати поширення даного виду або, навпаки, потрібно вести з ним боротьбу. Крім цього, запитувалось про сприйняття одного з чотирьох різних ландшафтів (з інвазійними і аборигенними видами), що зустрічаються в Португалії. Нарешті, вчені з'ясовували, чи знайомий респондент з проектом invasoras.pt.

Слід зауважити, що використання інтернет-опитувань, по-перше, виключає узагальнення результатів дослідження на все населення, а по-друге, оскільки онлайн-опитування вимагають певної ініціативи від респондентів, то цілком очікувано, що серед людей, які цікавляться екологічними проблемами, було більше бажаючих відповісти на питання анкети. І дійсно, з 735 опитаних майже 50% мали «екологічну» освіту, що, звичайно, не відображає ситуацію в масштабах всього населення Португалії. Однак автори врахували це зміщення вибірки і розділили респондентів на дві групи, які потім аналізували окремо: люди з екологічною освітою (370 осіб) та люди без екологічної освіти (365 осіб).

Виявилось, що між цими двома групами не було серйозних відмінностей з точки зору знань про біорізноманіття. Практично всі респонденти (понад 97%) знали термін «біорізноманіття», хоча респонденти без екологічної освіти частіше вважали себе недостатньо поінформованими про біорізноманіття. Майже 100% опитаних визнають важливість збереження біорізноманіття, хоча багато хто не обґрунтував дану відповідь. Інвазійні види часто вказували як один з факторів, що викликають втрату біорізноманіття, але також часто вибирали «діяльність людини» і «зміни клімату».

А ось рівень знань про інвазійні види значимо відрізнявся між респондентами з «екологічною» освітою, і тими, у кого вона відсутня. Серед перших частка знаючих термін «інвазійні види» була більше (97% проти 87%). Вони ж частіше вважали себе достатньо обізнаними в цьому питанні (87% проти 54%). Незважаючи на те, що переважна більшість респондентів вважають, що інвазійні види змінюють ландшафт і впливають на навколишнє середовище, багато хто вважає, що цей вплив може бути як негативним, так і позитивним. Варто відзначити, що відсоток людей, знайомих з поняттям інвазії, дуже високий, хоча це, швидше за все, пов'язано з тим, що зацікавлені люди частіше погоджувались пройти дане опитування.

Однак найцікавіші результати були отримані при аналізі відповідей на четвертий блок питань. Хоча для кожного конкретного виду відповіді дуже різнились, все ж можна було простежити деякі загальні тренди. Так, аборигенний падуб (I. aquifolium) більшість вважає дуже красивою рослиною, тоді як інвазійну акацію (A. dealbata) португальці не люблять. Більшість респондентів змогли вірно ідентифікувати I. aquifolium і Q. robur як аборигенні види і вважали, що їх популяції необхідно збільшувати, а ось інвазійний статус U. europaeus (аборигенний) і O. pes-caprae (інвазійний) мало хто знав. Респонденти і з «екологічною» освітою, і без неї вважали за необхідне збільшувати або підтримувати популяції аборигенних видів. При цьому вони розходились у ставленні до інвазійних рослин. Серед респондентів з «екологічною» освітою була більша частка тих, хто явно виступав за викорінення (повне або часткове) інвазійних видів. Наприклад, 90% з них вважали, що треба боротись з A. dealbata, а серед респондентів без «екологічної» освіти таких було тільки 63%. Зверніть увагу: серед «не екологів» цілих 37% вважає, що необхідно підтримувати або збільшувати популяції акації! При цьому багато з них знають про те, що це інвазійний вид, але вважають, що можна використовувати її як дрова або для екотуризму — в період цвітіння можна робити гарні фотографії.

В цілому відповіді респондентів на запитання про необхідність скорочувати, підтримувати або збільшувати популяцію будь-якого виду корелювали з тим, чи подобається їм даний вид і чи вважають вони його красивим.

Цікавіше те, що існує зв'язок між здатністю визначати статус виду як аборигенного чи інвазійного і рівнем симпатії до нього, а, отже, і думкою про необхідність збереження/викорінення виду. Коли респондентам вдавалось правильно визначити статус місцевої рослини, вони значно частіше відзначали, що рослина їм подобається і вони вважають її красивою. І навпаки, коли вони знали, що вид є інвазійним, вони вважали його менш красивим і проявляли менше симпатії до нього. Ще сильніше знання інвазійного статусу впливало на думку про необхідність скорочувати або збільшувати популяцію даного виду. Так, ті респонденти, які змогли ідентифікувати A. dealbata і O. pes-caprae як інвазійні види, дотримувались думки, що ці види повинні бути частково або повністю знищені. Це говорить про те, що на рішення про вилучення рослин в першу чергу впливає знання їх інвазійного статусу, а особисті вподобання при цьому часто відсуваються на другий план.

Незважаючи на те, що багато респондентів говорили, що інвазійні рослини можуть чинити як позитивний, так і негативний вплив на ландшафт, 75% опитаних віддали перевагу пейзажу без інвазійних видів при виборі з чотирьох картинок. Як основні критерії вибору відповідаючі вказували більш природне довкілля, відсутність інвазійних рослин, більшу різноманітність місцевих видів рослин і відчуття того, що цей пейзаж більш зелений.

Більше половини респондентів (55%) на момент проходження опитування не були знайомі з проектом invasoras.pt. Однак знання про цей проект значимо впливало на знання про інвазійні види: знайомі з проектом люди частіше могли правильно назвати два інвазійні види (89% знайомих з проектом людей правильно назвали A. dealbata проти 50% серед не знайомих; O. pes-caprae правильно змогли назвати 60% знайомих з проектом людей і тільки 20% незнайомих з даним проектом). Також вони частіше підтримували думку, що інвазійні види повинні бути повністю вилучені з екосистеми (96% знайомих з проектом проти 68% незнайомих для A. dealbata і 60% проти 20% для O. pes-caprae), вважали, що інвазійні види чинять негативний вплив (76% проти 50%), і взагалі відчували себе більш обізнаними про інвазійні види (91% проти 52%). Можна, звичайно, припустити, що ті, хто цікавиться боротьбою з інвазійними видами, краще знайомі з відповідними проектами, тобто вони краще обізнані не завдяки проекту, а, навпаки, знають проект завдяки тому, що цікавляться даною темою. Але автори вважають, що навіть в цьому випадку такі просвітницькі проекти мають велике значення і можуть допомогти в здійсненні контролю за інвазійними видами.

X

Вхід

Завантажую...